ЭкоМел

Ломиш Іван Васильович, 11 МБ ЕО група

Мельник Олександр Олексійович, доцент, кандидат історичних наук

У науковій доповіді досліджено та проаналізовано сучасне нормативно-правове регулювання у сфері поводження з твердими відходами міста Мелітополя. Описані закони та нормативні акти, що регулюють процедури розміщення та утилізації ТПВ.

Актуальність. Проблема збору, накопичення та переробки твердих побутових відходів (ТПВ) для України, у тому числі і для міста Мелітополь, є актуальною, оскільки загальні обсяги нагромадження відходів у державі сягають близько 30 млрд. тонн, при цьому зайнято близько 160 тис. га землі. ТПВ вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного середовища, оскільки містять в своєму складі велику кількість вологих органічних речовин, які піддаються розкладу та дають інтенсивне забруднення у повітря, ґрунти, поверхневі і ґрунтові води. Актуальність доповіді визначається у дослідженні правового регулювання щодо утворення, використання та поводження з ТПВ в Україні та в місті Мелітополь.

Згідно Ст. 1 Закону України «Про відходи» тверді побутові відходи – це відходи,  що утворюються в процесі життя і діяльності  людини  в  житлових та  нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів,  пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення [3].

Відходи у місті Мелітополь утворюються жителями міста, усіма підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-підприємцями у процесі людської діяльності, виробництва чи споживання продукції.

Єдиним місцем з видалення ТПВ у м. Мелітополь є Мелітопольський міський полігон твердих побутових відходів (полігон ТПВ), що експлуатується з 1963 року і знаходиться на землях Новенської сільської ради Мелітопольського району. Площа полігону ТПВ, згідно з державним актом на право постійного користування землею, виданим Новенською сільською радою від 23.02.1998 № 000289 серія ЗП, складає 21,97 га. Обслуговує полігон комунальне підприємство «Мелітополькомунтранс» Мелітопольської міської ради Запорізької області. За 12 місяців 2012 року на полігоні ТПВ розміщено 41279,76 т відходів. Станом на 01.01.2013 на полігоні ТПВ накопичено 3320984,95 т. Таким чином, щороку на Мелітопольському полігоні накопичується близько 39-40 тис. т твердих побутових відходів.

Сучасне законодавство про ТПВ складається з Постанови Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994 р.), «Про металобрухт» (1999 р.), «Про відходи» (1998 р.), «Про охорону атмосферного повітря» (1992 р.), Водного кодексу України (1995 р.), Кодексу України про надра (1994 р.).

Згідно Ст. 5 Закону України «Про відходи», основними принципами державної політики в сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку [3].

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить: забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності; забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого, повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів; забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини; здійснення  комплексу  науково-технічних  та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності  відходів з метою їх ефективного використання; сприяння створенню об'єктів поводження з відходами; забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами; обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації [3].

Основними нормативними актами, що регулюють процедури розміщення ТПВ в Україні, в тому числі і в м. Мелітополь, в цей час є: Правила з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, затверджений наказом № 121 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 05.04.2007; Рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.2006  № 5.

Згідно Ст. 13 Закону України «Про відходи», суб'єктами у сфері поводження з  відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх  форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами. Відповідно до цього ж закону виділяються права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами. Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність [3].

Висновки щодо правового забезпечення твердими побутовими відходами:

1. Рівень українського законодавства в сфері поводження з відходами достатньо високий і поступово повинен наближатися до рівня відповідного законодавства ЄС.
2. Нормативно-правові акти не охоплюють усіх основних аспектів проблем відходів і недостатньо передбачають використання заходів, як обмежувального, так і стимулюючого характеру, недостатньо сприяють створенню ринкових відносин у сфері поводження з відходами.
3. Державна політика управління відходами в Україні, а також основні принципи, пріоритети відповідають європейським, проте механізми їхньої реалізації на практиці впроваджуються дуже повільно.
4. Законодавство України дає визначення і розподіляє повноваження між міністерствами, обласною і місцевою владою, але відсутні ефективні інструменти для забезпечення виконання законодавчих норм і положень.
5. Найкращим способом зменшення накопичення відходів на території України є впровадження безвідхідних і маловідходних технологій. Крім того, необхідно прискорити прийняття таких норм, правил і вимог, застосування яких в господарській діяльності дасть змогу досягти оптимальних витрат засобів і ресурсів для врегулювання проблем з ТПВ.