ЭкоМел

Постановка проблеми. Сьогодні не можна знайти жодної сфери людської діяльності, не пов'язаної з фізичною культурою, оскільки фізична культура і спорт – загальновизнані матеріальні і духовні цінності суспільства в цілому і кожної людини окремо. Не випадково всі останні роки все частіше говориться про фізичну культуру не тільки як про самостійне соціальний феномен, але і як про стійкі якості особистості.

Мета статті полягає у визначенні зв’язку між заняттям спортом та моральними і духовними цінностями людини; з’ясувати, як саме спорт впливає на людей.

Виклад основного матеріалу. Феномен фізичної культури особистості вивчений далеко не повністю, хоча проблеми культури духу і тіла ставилися ще в епоху стародавніх цивілізацій. Фізична культура, як феномен загальної культури унікальна. Саме вона, є природним містком, що дозволяє з'єднати соціальне і біологічне в розвитку людини. Більш того, вона є найпершим і базовим видом культури, який формується в людині. Фізична культура з властивим, їй дуалізмом може значно впливати на стан організму, психіки, статус людини.

Історично фізична культура складалася насамперед під впливом практичних потреб суспільства в повноцінній фізичній підготовці підростаючого покоління і дорослого населення до праці. Разом з тим у міру становлення систем освіти і виховання фізична культура ставала базовим чинником формування рухових умінь і навичок [1].

Якісно нова стадія осмислення сутності фізичної культури зв'язується з її впливом на духовну сферу людини як дієвого засобу інтелектуального, морального, естетичного виховання. І якщо немає особливої потреби доводити величезний вплив занять фізичними вправами на біологічну сутність людини: на його здоров'я, фізичний розвиток, морфофункціональні структури, то її вплив на розвиток духовності вимагає особливих пояснень і доказів.

Але ж чому спорт і моральні цінності доповнюють один одного?

Відповідь дуже проста. Спорт удосконалює людей. Робить їх кращими, не тільки у фізичному і розумовому понятті, а і розвиває їх внутрішній світогляд.

У багатьох хто займався або займається спортом, є друзі та знайомі, з якими вони познайомилися саме на своїх тренуваннях. Тобто можна сказати, що спорт вніс у їх життя, хоча б частково, таке поняття, як товариство.

Кожен хто займався спортом, ставив собою мету, якої хотів добитися і досягав цієї мети. Згодом це переходить у звичку і переходить у життя. Тобто людина знову ж таки ставить якусь мету у житті, якої хоче досягти і йде до неї. Але не треба проявляти тільки свої спортивні вміння, треба використовувати ще і свій розум. Це, що стосується бойових мистецтв. Не треба все вирішувати грубою силою [2].

Спорт привчає нас до дисципліни та відповідальності. Можна із 90 відсотковою впевненістю казати, що всі хто займаються спортом пунктуальні люди.

Якщо говорити прямо – спорт може «побудувати» духовний світ людини, якщо сама людина буде приймати у цьому участь.

Спорт викликає у людей повагу один до одного, здорову конкуренцію, коли спортсмени змагаються один з одним, тим самим допомагають один одному зробити себе краще.

Фізична культура, таким чином, є органічною частиною всієї людської культури, виховання і освіти.

Фізична культура виступає як один з важливих засобів вирішення найбільш загальних завдань людства – збереження себе, як природи, заощадження та підтримку життя людей. Суспільство не має в своєму розпорядженні інших цивілізованих засобів для фізичної підготовки людей до праці і життя в цілому [1].

Духовна культура заснована на раціональному, творчому типі діяльності, виражається в суб'єктивній формі, задовольняє вторинні потреби людини.

Висновок. В цілому спорт веде людину до вдосконалення та розвитку. Завданням соціології молоді повинно бути відмова від негативних упереджень і диференційований підхід до оцінки формальних і неформальних підходів у саморозвитку. Фізична культура виступає як один із важливих засобів вирішення найбільш загальних завдань людства – збереження себе, як природи, заощадження та підтримку життя людей.

Автор - Арабаджийський О., 11 ФК, Губенок В.В., викладач кафедри філософії та соціології

Список використаних джерел.

1. Пуни А. Ц. Проблема особистості в психології спорту // Лекція для слухачів факультету підвищення кваліфікації. – М., 2000. – 28 с.
2. Цьось А. В. Розвиток фізичного виховання на території України з найдавніших часів до початку ХІХ ст.: Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту. – Харків: ПП Якубович І. І., 2005. – С. 9.